Перед вивченням будь-якої іноземної мови важливо зрозуміти, що мова – це вікно в культуру та історію народу. Українська мова – одна з найкрасивіших і багатших мов у світі, має давнє минуле. Як вивчити іноземну мову? А що робити студентам-іноземцям, котрі лише приїхали на навчання, не знають ні мови, ні країни, ні культури? Я запитала в таких студентів і випускників – представників різних етносів – як вивчити, покращити мову, та ось які відповіді почула.
Томаш Боді, навчається за спеціальністю «Біологія та Біохімія», магістр:
– Я навчаюся в Берегові. Українську мову знаю відносно добре. Починав вчити, слухаючи українські подкасти та фільми, сидів і виписував слова, потім шукав їхній переклад в інтернеті. Раджу цю методику іншим, адже ми проводимо більшість свого часу в соцмережах. Оберіть у налаштуванні «українська» – і вперед. Починайте з малого.
Василь Дешко, випускник УжНУ:
– Мій батько – корінний угорець, мати українка. Думаю, можете уявити, як я розмовляю: одне слово українською, інше угорською… Звісно, з роками мова стала кращою, але я досі навчаюся. Коли з дитинства перебуваєш в угорськомовному середовищі – в садках, школах, університеті, то українська забувається. Я працюю кухарем, маю досвід роботи в різних ресторанах, де завжди потрібно було говорити багато і чітко. Так і навчився. Моя порада – візьміть себе в руки і спілкуйтеся з україномовними. Так було зі мною. Це вам допоможе. Просто не бійтеся говорити.
Флора Єгіазарян, вірменка:
– Українську мову вивчаю завдяки своїм українським онлайн-друзям. Влітку приїжджаю до подруги в Ужгород з Капану. Раніше спілкувалися російською, але після вторгнення – тільки українською. Якщо у вас є бажання – вчіться, тренуйтеся і защебечете солов’їною. А ще знайдіть собі українського друга чи подругу.
Джікен Калал, студент медичного факультету УжНУ:
– Я з Індії, вивчав українську мову в українських викладачів. Навчаюся старанно, тому розуміння мови дається легше, коли тебе ніхто не змушує. Беріть індивідуальні заняття або ж заняття у групі, щоб покращити свої навички спілкування.
Узагальнюючи поради студентів, випускників та згадуючи власний досвід вивчення мови іншої країни, корисними, на мою думку, є такі поради:
- Говоріть, як умієте. Згадайте, які відчуття викликає у вас людина, котра намагається підтримати розмову вашою мовою, хоча ледь-ледь її знає: слова можна зрозуміти, проте досить складно спілкуватися. Чи це недолік? Зазвичай ні, адже таку людину хочеться підтримати, допомогти їй, а не звинувачувати.
- Записуйте нові слова, речення, словосполучення, зокрема, стійкі словосполучення.
- Дивіться фільми з субтитрами або ж із друзями, котрі за потреби пояснили б вам значення того чи іншого слова, речення.
- Практикуйте мову щодня.
- Не знаєте граматику, тоді вам допоможе читання, професійний викладач, крім того, можете попросити допомогу в інших студентів.
- Тренуйтеся постійно та не відступайте. Якщо не можете вимовити якесь слово, то зробіть його своєю ціллю. Як? – Досить просто: відведіть достатньо часу на вивчення правильної вимови.
- Про це мало хто говорить, але так, ви будете помилятися, плутати слова. Це абсолютно нормально.
- Не будьте перфекціоністом! Літературну мову знають не всі. В українській мові є приблизно 256 тисяч слів. Українець використовує 6-8 тисяч слів, а знає до 15 тисяч слів.
Отже, головне – систематичність практика, відсутність страху говорити та розуміння, що ніхто не ідеальний, ніхто не заговорив відразу літературною мовою, тому помилятися – нормально. Невід’ємною складовою навчального процесу є мотивація, бажання продовжувати навчання, розвиватися та врешті вивчити українську мову!
